Відділ Освіти Великокопанівської Сільської Ради Олешківського Району Херсонської Області

Не матимеш старого – не буде і нового

Під час навчання здобувачі освіти закладів освіти більшу половину дня проводять у приміщенні. У період пандемії, з метою збереження здоров’я дітей, виникає необхідність частішого перебування на подвір’ї. Та ще й друга підзміна, яка, як певний випробувальний етап, має обов’язково накласти негативний відбиток на молодших школярів Великокопанівської школи.

         Одним із шляхів вирішення проблем у теплу пору року може стати створення зеленого класу. Освітній простір, організований у першій половині дня, певною мірою, поліпшує якість навчання, забезпечує дотримання належних санітарних норм та позитивно впливає на стан здоров’я дітей.

         За останні декілька років матеріально-технічна база закладів освіти суттєво оновлена. Одномісні парти Нової української школи витіснили із класів двомісні, морально та фізично застарілі парти старшої школи поступилися місцем сучасним.

         Як з’ясувалося, старі шкільні меблі не стали непотребом, а, навпаки, продовжили вірою та правдою допомагати школярам.

         Із захопленням восени спостерігали, як здобувачі освіти по-новому отримували знання у зелених класах, уміло організованих адміністрацією, педагогами, технічним персоналом, батьківською громадськістю. Класи, організовані на природі, важно назвати надкомфортними, бо й навісів не було, і від вітру мало захищали… Та це був один із варіантів, аби забезпечити живе спілкування між учителем та учнями, дати можливість перебувати у соціумі. Холодна осінь загнала знову до приміщень, зима випробовувала на міцність нервові клітини неодноразово. Морози відступили. Пандемія – ні. Здобувачі освіти із жалем проходять повз школу.

         Комісія з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій Великокопанівської ТГ взяла на себе величезну відповідальність, дозволивши дітям повернутися найближчими днями до храму науки.

Теплі весняні дні не за горами. Здобувати знання із деяких предметів доцільніше у звичному класі, а іншим краще та практичніше слухати цікаві розповіді вчителя на свіжому повітрі. Це у планах. Відкритим залишається питання: «Чи буде з чого створити після зими оті зелені класи?» Чомусь немає діла до того, що парти та стільці, які можна зберегти і використовувати для навчання на свіжому повітрі, доживають свої останні дні із сумом, на зразок батьків, які стали непотрібними власним дітям. Десятками кілометрів вивозиться на сміттєзвалище плівка. Рівненько складено шифер на шкільному подвір’ї. А поряд – занедбані парти. А поряд – облущені стільці.

         Шкода, що так. Прикро, що так. Хоча…чому б і ні? Сільська рада хай купує нове – це ж її обов’язок як засновника!

 



« повернутися до списку новин