Коли мрія стане реальністю

У процесі роботи з учнями, які мають особливі освітні потреби, першим кроком у закладі освіти є створення комфортного простору для соціалізації та адаптації до освітнього процесу. Виходячи із зони комфорту, яку діти мають у рідних стінах домівки, і, потрапляючи в нову психотравматичну ситуацію, де відсутні близькі люди, вони отримують психотравму, пов’язану з освоєнням нового простору і нових рамок. Для зменшення психоемоційної напруги і легшої адаптації рекомендовано створювати комфортні умови для переходу від ігрової діяльності до навчальної. Одним із найкращих методів соціалізації є створення ресурсних кімнат у школі.

Первісно поняття «ресурсна кімната» офіційно вжито у наказі МОН від 23.04.2018 року №414, яким затверджено Типовий перелік спеціальних засобів корекції психофізичного розвитку дітей з особливими освітніми потребами, які навчаються в інклюзивних та спеціальних класах закладів загальної середньої освіти.

Реалізуючи державну політику в галузі освіти, зокрема, інклюзивної, відділом освіти Великокопанівської сільської ради у березні 2019 року оголошено про закупівлю обладнання для ресурсної кімнати для Великокопанівської ЗОШ І-ІІІ ступенів. Першочергова очікувана вартість кімнати складала 306921,000 грн. «Обладнання для ресурсної кімнати» - поняття на ринку постачальників нове, тому тендер декілька разів не відбувся у зв’язку із недостатньою кількістю учасників, як того вимагають правила системи PROZORRO.

18 червня 2019 року між відділом освіти Великокопанівської сільської ради Олешківського району Херсонської області та ФОП «Наумовим Євгеном Володимировичем» було укладено договір № 18-06/19 про закупівлю за державні кошти обладнання для ресурсної кімнати (вартість обладнання для ресурсної кімнати – 215000,00 грн).За умовами договору, строк поставки товару визначався до 31 серпня 2019 року. У цей же час начальником відділу освіти Великокопанівської сільської ради на черговій сесії Великокопанівської сільської ради було порушено клопотання про виділення коштів у розмірі 93000,00 грн, для капітального ремонту приміщення Великокопанівської ЗОШ І-ІІІ ступенів, у якому планувалося обладнати ресурсну кімнату. Сума немаленька, відверто говорячи, та хто пам’ятає приміщення колишнього шкільного музею, зрозуміє, чому ремонт став не поточним, а капітальним.

Дуже прикро, що на початок навчального року діти з особливими освітніми потребами не змогли потрапити до ресурсної кімнати.

Силою гострого сатиричного слова від педагогічних працівників Великокопанівської ЗОШ І-ІІІ ступенів, які мають відношення до інклюзивного навчання (та й тих, що ніякого відношення не мають),управлінці були пронизані сповна. Ніхто не сперечався і не виправдовувався, адже усвідомлювали, що педагоги мають безмірне бажання проводити заняття у кімнаті, яка до цього пристосована. Саме вони стоять на захисті інтересів дітей.

Пригадаймо дещо:

публікація на власних сторінках ФБ інформації про проведення переговорної процедури щодо закупівлі обладнання для ресурсної кімнати (не зовсім зрозуміло, з якою метою, адже сайт публічних закупівель відкритий для всіх громадян);
висвітлення вартості капітального ремонту ресурсної кімнати (не зовсім зрозуміло, з якою метою, адже на сайті Великокопанівської ОТГ публікуються всі рішення сесії);
пошуки ключа від «чарівних дверей на шиї верблюда» (не зовсім зрозуміло, чому верблюда, а не схожої тварини з розлогими міцними десятилітніми рогами, яка адаптована для нашої місцевості).

Це все – історія. А тепер – до сьогодення. До 30 серпня 2019 року повністю завезено обладнання ресурсної кімнати. 21 жовтня 2019 року завершено її капітальний ремонт.

Нарешті! Кімната для дітей з особливими освітніми потребами, де відбуваються навчання за індивідуальною програмою розвитку у супроводі корекційного педагога та психофізична і фізична адаптація дітей запрацювала! Але… вносимо правку: «Мала б запрацювати».

Станом на 11 листопада 2019 року обладнання розміщено хаотично, про поділ на зони нічого і говорити, кімната зачинена, а діти, для яких коштом платників податків закуплено обладнання та зроблено ремонт, як і раніше, «шукають», де б прихилитись. Напевно, гірка доля сенсорної кімнати не оминула і ресурсну. Обіцяного три роки чекають. Тільки чомусь немає питань до адміністрації від розгніваних батьків, для дітей яких має працювати ця кімната. Чи все влаштовує? А де цілий штат педагогів, які оформили договори на проведення корекційно-розвиткових занять, куди поділися психологи, асистенти вчителів, методист-порадник, що на своєму місці? Хто чи що тепер заважає вправним танцюристам майстерно танцювати?